Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ботей

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
ботей
Берлін: Українське слово, 1924

Боте́й, те́ю, м. = Отара. Шух. I. 195, 198. Цілий ботей овець іде за двома вівчарами. Шух. I. 210.