Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бочок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бочок
Берлін: Українське слово, 1924

Бочо́к, чка́, м. 1) Ум. отъ бік. 2) мн. Бочки́. Стѣнки лагунки (для дегтя). Рудч. Чп. 250.