Словарь української мови (1924)/бочуля

by Борис Грінченко

◀ бочонок

Словарь української мови Борис Грінченко Б бочуля

боюн ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бочу́ля, лі, ж. 1) Толстобрюхая корова. Желех. 2) Корова съ бѣлыми боками. Желех. Ум. Бочу́лочка. Да прийду ж я, гою, на твою обору, ой займу ж я бочулочку до свойого дому. Чуб. V. 1088.