Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бражник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бражник
Берлін: Українське слово, 1924

Бра́жник, ка, м. 1) Чанъ для браги. 2) Продавецъ браги.