Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/брай

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
брай
Берлін: Українське слово, 1924

Брай, брая, м. Инструментъ, которымъ бьютъ бриндзу при ея приготовленіи: толстый буковый колъ, съ одного конца цилиндрическій, а съ другого четырехгранный, съ зарубками на граняхъ. Шух. I. 214.