Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/брандуші

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
брандуші
Берлін: Українське слово, 1924

Бранду́ші, шів, м. мн. Раст. родъ подснѣжниковъ. Crocus reticulatus L. ЗЮЗО. I. 120.