Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/брання

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
брання
Берлін: Українське слово, 1924

Бра́ння́, ня, с. 1) Бранье, дѣйствіе берущаго. Браньом не збіднієш. Фр. Пр. 116. Солодше брані, як давані. Фр. Пр. 116. 2) Выдергиваніе, вырываніе льна (при уборкѣ). З ким мені льон брати?… а з свекорком брання — тільки воркотання. Грин. III. 82.