Словарь української мови (1924)/брат

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
брат
Берлін: Українське слово, 1924

Брат, та, м. 1) Братъ. Нема.... ні брата, ні сестри. Чуб. V. 18. У ляхів — пани, на Мо́скві — реб'ята, а у нас — брати. Ном. № 796. Употребл. какъ слово обращенія къ мужчинѣ-пріятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. Мет. 69. 2) — у пе́рших. Двоюродный братъ. 3) — у дру́гих. Троюродный братъ. 4) — чопови́й. Собутыльникъ. Млак. 85. 5) Ста́рший брат. Въ цехѣ: начальникъ надъ подмастеріями. Козел. у. 6) Моло́дший брат. Въ цехѣ: лицо, служащее для посылокъ. Козел. у. Ум. Бра́тець, бра́тік, бра́тічок, братко́, брато́к, брато́чок, бра́тонько, бра́течко, брату́ньо, брату́сь, брату́сик. Ой приїхав братець до сестриці в гості. Чуб. V. 764. Въ живой разговорной рѣчи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, Бога. Котл. Ен. Очень любимо въ употребленіи нѣжно-ласкательное бра́тік, бра́тічок. Особенно любятъ употребленіе его женщины какъ по отношенію къ брату, такъ и ко всякому любимому молодому мужчинѣ, также при просьбахъ и пр. Тиміш зібрав парубків: „Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!“ МВ. I. 132. Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Чуб. III. 207. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Шевч. 86. Се ж мій братічок ріднесенький! МВ. I. 30. Братічок помре, — я й загину. Чуб. V. 439. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Чуб. III. 316. Братоньку милий, прибудь до мене. Чуб. V. 469. 7) Брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. Вх. Пч. I. 11. 8) Брат-сестриця. Раст. Melampyrum arvense L. Шух. I. 21. 9) Три бра́ти. Раст. а) Euphrasia lutea L. Шейк. б) Trifolium medium L. Шейк.