Словарь української мови (1924)/брачка

by Борис Грінченко

◀ брацький

Словарь української мови Борис Грінченко Б брачка

брачкий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бра́чка, ки, ж. 1) Ухватъ. Козел. у. 2) Требованіе на продуктъ, покупаніе. Добре торгуєте грушами? — Кий біс! Така брачка, що вдруге вже не привеземо, — купують мало. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.).