Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бредець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бредець
Берлін: Українське слово, 1924

Бреде́ць, дця́, м. Тотъ, кто бродитъ или ходитъ въ бродъ. Наші хлопці стрельці-бредці. Грин. III. 102.