Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/брезклий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
брезклий
Берлін: Українське слово, 1924

Бре́зклий, а, е. 1) Обрюзгшій. 2) О деревѣ: сырой. Шух. I. 88.