Словарь української мови (1924)/брехенька
Зовнішній вигляд
◀ брехачка | Словарь української мови Б брехенька |
брехіт ▶ |
|
Брехе́нька, ки, ж. 1) Ум. отъ брехня. 2) Побасенка, небылица. Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти. Ном. № 6814.
◀ брехачка | Словарь української мови Борис Грінченко Б брехенька |
брехіт ▶ |
|
Словарь української мови — Б
брехенька
Борис Грінченко
1924
Брехе́нька, ки, ж. 1) Ум. отъ брехня. 2) Побасенка, небылица. Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти. Ном. № 6814.