Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/брид

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
брид
Берлін: Українське слово, 1924

Брид, ду и да, м. 1) Род. п. —ду. Гадость, мерзость. 2) Род. п. —да. Гадкій, безобразный человѣкъ. Да не давай стиду-бриду цілувати свого виду. Чуб. V. 540.