Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бридкий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бридкий
Берлін: Українське слово, 1924

Бридки́й, а́, е́. 1) Мерзкій, гадкій. 2) Безобразный, некрасивый. Чуб. V. 421; І. 235. Ой до старого, ой до бридкого серденько не пристане. Мет. 67.