Словарь української мови (1924)/брикучий
Зовнішній вигляд
◀ брикуха | Словарь української мови Б брикучий |
брила ▶ |
|
Брику́чий, а, е = Брикливий. 1) Кобила.... брикуча. Кс. 1882. X. 18. 2) Се біс, а не дівка! бач, яка брикуча. О. 1861. XI. Кух. 20.