Словарь української мови (1924)/бриндуватися

by Борис Грінченко

◀ бриндзянка

Словарь української мови Борис Грінченко Б бриндуватися

бриндуша ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бриндува́тися, ду́юся, єшся, гл. Наряжаться, одѣваться. „Ой почекайте ино годиноньку малую, — нехай я ся в крамну сорочечку вбриндую!“ — Ой мала ж ти час-годиноньку ся бриндувати. Гол. II. 143.