Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бринталик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бринталик
Берлін: Українське слово, 1924

Бринта́лик, ка, м. Ум. отъ бринталь.