Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бриньчати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бриньчати
Берлін: Українське слово, 1924

Бриньча́ти, чу́, чи́ш, гл. Бренчать. Бандура горлиці бринчала. Котл. Ен.