Словарь української мови (1924)/бровко

by Борис Грінченко

◀ бровище

Словарь української мови Борис Грінченко Б бровко

бродисько ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бровко́, ка, м. Кличка собаки съ большими бровями. Kolb. I. 65. Побачила, що ось лежав у бур'яні бровко муругий. Котл. Ен. III. 38. Отари стережуть бровки кудлаті, гавкущі, злющі. К. МБ. II. 119.