Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/брудний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
брудний
Берлін: Українське слово, 1924

Брудни́й, а, е. Грязный. Дай, братіку, мені хусточку: вона брудна, я піду та виперу тобі. Рудч. Ск. I. 121. Ум. Брудне́нький.