Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/брукати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
брукати
Берлін: Українське слово, 1924

Бру́ка́ти, каю, єш, гл. Ворковать. Шейк. Голубка… брукає. Pauli. II. 115.