Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/брунет

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
брунет
Берлін: Українське слово, 1924

Бруне́т, та, м. Брюнетъ. Два дончики й молоді й да обидва брунети. Чуб. V. 922.