Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/брусити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
брусити
Берлін: Українське слово, 1924

Бруси́ти, шу, сиш, гл. Точить камнемъ. Угор.