Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/брусувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
брусувати
Берлін: Українське слово, 1924

Брусува́ти, су́ю, єш, гл. Ѣсть что либо не жидкое. Сідайте, дружечки, мої голубочки, та без сорома брусуйте, а ти, старосто, їм батуй! Кв. 2) «Размягчать и разминать кожу при посредствѣ бруса изъ точильнаго камня» (у кожевниковъ). Вас. 157.