Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/брухо

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
брухо
Берлін: Українське слово, 1924

Бру́хо, ха, с. Брюхо. Бодай тобі, мухо, розсілося брухо. Чуб. III. 247.