Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/брязкити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
брязкити
Берлін: Українське слово, 1924

Брязки́ти, кит, ж. мн. Бренчалки, погремушки. Встрѣчено только въ фальсифицированной думѣ о походѣ князя-язычника въ христіанскую землю. У дудки грали і в брязки́ти бряжчали. ЗОЮР. I. 178.