Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/брязкучий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
брязкучий
Берлін: Українське слово, 1924

Брязку́чий, а, е. Бряцающій, звенящій. Левиц. Пов. 310.