Словарь української мови (1924)/брязкіт
| ◀ брязкілка | Словарь української мови Б брязкіт |
брязкітка ▶ |
|
Бря́зкіт, коту, м. Звукъ отъ металлическихъ вещей, звонъ, бряцаніе, бренчаніе. Наробив брязкоту, а він і прокинувсь. НВолын. у.
| ◀ брязкілка | Словарь української мови Борис Грінченко Б брязкіт |
брязкітка ▶ |
|
Словарь української мови — Б
брязкіт
Борис Грінченко
1924
Бря́зкіт, коту, м. Звукъ отъ металлическихъ вещей, звонъ, бряцаніе, бренчаніе. Наробив брязкоту, а він і прокинувсь. НВолын. у.