Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/брід

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
брід
Берлін: Українське слово, 1924

Брід, бро́ду, м. 1) Бродъ. Не спитавшись броду, не лізь у воду. Посл. 2) Ручей. Розлилися води на чотирі броди. Чуб. III. 142. Ум. Брідо́к, брідо́чок. Отам у мене за хатою тече брідочок. Лебед. у.