Словарь української мови (1924)/брід
Зовнішній вигляд
◀ брівонька | Словарь української мови Б брід |
бріднявий ▶ |
|
Брід, бро́ду, м. 1) Бродъ. Не спитавшись броду, не лізь у воду. Посл. 2) Ручей. Розлилися води на чотирі броди. Чуб. III. 142. Ум. Брідо́к, брідо́чок. Отам у мене за хатою тече брідочок. Лебед. у.