Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бублик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бублик
Берлін: Українське слово, 1924

Бу́блик, ка, м. Бубликъ, баранокъ. Чуб. VII. 445. Чудний як бублик: кругом об'їси, а в середині нема нічого. Ном. № 7827. Ум. Бу́бличок.