Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бувалець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бувалець
Берлін: Українське слово, 1924

Бува́лець, льця, м. Бывалый, опытный человѣкъ. Бува́ти у бува́льцях. Много испытать, извѣдать, видать виды. Ном. № 5775. Батькові доставалося на своєму віку бувати у бувальцях. Стор. II. 131.