Словарь української мови (1924)/буваличі

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
буваличі
Берлін: Українське слово, 1924

Бува́личі, чів, м. мн. Фантастическая мѣстность, въ которой случаются съ человѣкомъ различныя приключенія, испытанія. Фр. Пр. 128. Бував він у Буваличах. Ном. № 5775.