Словарь української мови (1924)/бувати
Зовнішній вигляд
◀ буваніти | Словарь української мови Б бувати |
бугаєць ▶ |
|
Бува́ти, ва́ю, єш, гл. Бывать. Ой бував я в тім садку. Чуб. III. 49. Бувало, із Мартином у дурня грають. Бува́в і на коні́, і під коне́м. Всего переиспыталъ. Г. Арт. (О. 1861. III. 100). Бува́й, бува́йте здоро́ві. Будь, будьте здоровы, прощай, прощайте. Бувайте здорові, мої чорноброві! Бува́, бува́є. 1) Бываетъ, случается. Як вода, бува, греблю порвавши, біжить і гуде. 2) Чего добраго. Чи ти, бува, не здурів? 3) Въ случаѣ. Як, бува, спитають про мене, скажи, що жив і здоров. Аѳ. 18.