Словарь української мови (1924)/бугаювати
| ◀ бугаш | Словарь української мови Б бугаювати |
бугаяка ▶ |
|
Бугаюва́ти, гаю́ю, єш, гл. Вести себя какъ племенной быкъ (о не вполнѣ оскопленномъ быкѣ). Це бичок нутряк, — бач, з одним, а друге в отру́нку, буває й у пахві, то як не вирізать оте друге, то й бугаюватиме й у роботу не годитиметься. Волч. у.