Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/будити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
будити
Берлін: Українське слово, 1924

Буди́ти, джу́, диш, гл. 1) Будить, пробуждать. Не буди дитяти, дитиночка буде спати. Макс. 2) Бороновать передъ посѣвомъ вспаханную плугомъ землю. Вас. 196. 3) Коптить. Вх. Зн. 4.