Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/будувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
будувати
Берлін: Українське слово, 1924

Будува́ти, ду́ю, єш, гл. 1) Строить, сооружать, созидать. Дерево везено, церков будовано. Чуб. III. 131. Для кого ж ти, мила, сей двір будувала? Чуб. V. 167, Згода дім будує, а незгода руйнує. Ном. № 3280. Труну́ будува́ти. Дѣлать гробъ. 2) Основывать. Розмовляють, росказують: як Січ будували… Шевч. 125.