Словарь української мови (1924)/будько
Зовнішній вигляд
◀ будчина | Словарь української мови Б будько |
будь-лі ▶ |
|
Будько́, ка́, м. Тотъ, который обѣщаетъ, говоря: буде или буду? Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться. Ном. № 5680. См. Набуватися 3.