Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/будівничий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
будівничий
Берлін: Українське слово, 1924

Будівни́чий, чого, м. Строитель, архитекторъ. К. МБ. XII. 268. Котрий син казав, жеби були з дуба будинки, то був будівничий. Гн. II. 149. Занедбали будівничі простий камінь у будівлі. К. Псал. 270.