Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бузинник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бузинник
Берлін: Українське слово, 1924

Бузи́нник, ка, м. Кисель изъ бузинныхъ ягодъ. Лебед. у. Ум. Бузи́нничок.