Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/буката

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
буката
Берлін: Українське слово, 1924

Бука́та, ти, ж. = Букат. Въ томъ же значеніи и ум. бука́тка. Прийде нам сі без букатки хліба пропадати. ЕЗ. V. 29.