Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/булдимка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
булдимка
Берлін: Українське слово, 1924

Булди́мка, ки, ж. булди́мок, мка, м. Родъ стариннаго ружья. Наклали повні гамазеї.... булдимок, флинт і яничарок. Котл. Ен. IV. 56. За плечима мотався булдимок. Стор. МПр. 3.