Словарь української мови (1924)/булькати

by Борис Грінченко

◀ булькання

Словарь української мови Борис Грінченко Б булькати

булькатий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бу́лькати, каю, єш, гл. Булькать, издавать звукъ: „буль-буль“, при вытеканіи, кипѣніи (жидкости). Драг. 48. Пиво вщолоча та все булька: буль-буль-буль. Грин. I. 206.