Словарь української мови (1924)/бундзик

by Борис Грінченко

◀ бундз

Словарь української мови Борис Грінченко Б бундзик

бундючитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бу́ндзик, ка, м. Ум. отъ бундз. Во 2-мъ значеніи употребляется какъ прозвище для рекрутовъ, которыхъ сильно стригли въ прежнее время. Відобрали го до бундзиків. Фр. Пр. 129.