Словарь української мови (1924)/бунтовничий
| ◀ бунтовництво | Словарь української мови Б бунтовничий |
бунтування ▶ |
|
Бунтовни́чий, а, е. Мятежническій, принадлежащій, свойственный мятежнику. Тугі шиї бунтовничі нахилив під мене. К. Псал. 42.
| ◀ бунтовництво | Словарь української мови Борис Грінченко Б бунтовничий |
бунтування ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бунтовничий
Борис Грінченко
1924
Бунтовни́чий, а, е. Мятежническій, принадлежащій, свойственный мятежнику. Тугі шиї бунтовничі нахилив під мене. К. Псал. 42.