Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бунтівник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бунтівник
Берлін: Українське слово, 1924

Бунтівни́к и бунтовни́к, ка, м. Бунтовщикъ. К. ЧР. 411. Лихі бунтівники, перевертні щоденні. К. Псал. 177.