Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бур'януватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бур'януватий
Берлін: Українське слово, 1924

Бур'янува́тий, а, е. 1) Смѣшанный съ сорными травами. Бур'янувате сіно. Константиногр. у. 2) Заросшій сорными травами. Бур'януваті городища. К. ХП. 130.