Словарь української мови (1924)/бур'януватий
Зовнішній вигляд
◀ бур'янник | Словарь української мови Б бур'януватий |
бур'януватіти ▶ |
|
Бур'янува́тий, а, е. 1) Смѣшанный съ сорными травами. Бур'янувате сіно. Константиногр. у. 2) Заросшій сорными травами. Бур'януваті городища. К. ХП. 130.