Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/буркунець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
буркунець
Берлін: Українське слово, 1924

Буркуне́ць, нця́, м. 1) Ум. отъ буркун. 2) Порода сельдя: бѣшанка.