Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бурлачити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бурлачити
Берлін: Українське слово, 1924

Бурла́чити, чу, чиш, гл. = Бурлакувати 1. Рудч. Чп. 11.