Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бурливий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бурливий
Берлін: Українське слово, 1924

Бурли́вий, а, е. Бурливый, бурный. Сказав: о жизнь! бурливе море, хто цілий на тобі оставсь? Котл.