Словарь української мови (1924)/бурмотати
| ◀ бурмоситися | Словарь української мови Б бурмотати |
бурний ▶ |
|
Бурмота́ти, чу́, чеш, гл. Бормотать, ворчать. Почав щось сам собі бурмотати, наче з просоння. Мир. Пов. I. 172.
| ◀ бурмоситися | Словарь української мови Борис Грінченко Б бурмотати |
бурний ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бурмотати
Борис Грінченко
1924
Бурмота́ти, чу́, чеш, гл. Бормотать, ворчать. Почав щось сам собі бурмотати, наче з просоння. Мир. Пов. I. 172.